Що таке посттравматичний стресовий розлад, як розпізнати та де шукати допомогу

Події останніх років змусили мільйони українців дізнатися про ПТСР не з підручників із психології чи голлівудських фільмів, а з власного життя. Війна, обстріли, втрата близьких, перебування в окупації або досвід біженства – усе це важкі психологічні травми.

Але що саме відбувається з нашою психікою, коли стрес виходить за межі можливого, і як повернути контроль над власним життям?

Що таке ПТСР

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це хронічне порушення психічного стану, яке може розвинутися після пережитої або побаченої події, що загрожувала життю чи здоров’ю.

Важливо розуміти, що  ПТСР – це нормальна реакція психіки на ненормальні події. Це не вияв слабкості чи «проблеми з характером». Це травма, схожа на фізичний перелом, який просто потребує правильного лікування.

ПТСР не діагностують одразу після трагедії. Перші тижні організм перебуває в стані гострого стресу і це природно. Про ПТСР починають говорити, якщо симптоми тривають понад один місяць і суттєво заважають нормальному життю. Подекуди розлад може проявитися через місяці або навіть роки після самої події (відтермінований ПТСР).

Як проявляється розлад

Симптоми ПТСР зазвичай поділяють на чотири основні групи. Вони можуть проявлятися як у дорослих, так і у дітей.

Повторне переживання (інтрузії)

Людина знову і знову «повертається» у травматичну подію. Це можуть бути нічні жахи, нав’язливі спогади або флешбеки. Це стани, коли здається, що небезпека відбувається просто зараз (наприклад, звук грому сприймається як вибух).

Уникання

Людина всіма силами намагається уникати всього, що нагадує про травму: місць, розмов, людей, думок або речей.

Гіперактивація та тривожність

Нервова система перебуває в стані постійної «бойової готовності». Це проявляється як дратівливість, спалахи гніву, проблеми зі сном, постійне очікування небезпеки та надмірна наляканість (людина здригається від різких звуків).

Негативні зміни в мисленні та настрої

Погіршення пам’яті (важко згадати деталі події), почуття провини (наприклад, «провина вцілілого»), емоційне оніміння (нездатність відчувати радість чи любов), зневіра в людях та майбутньому.

Хто в зоні ризику?

ПТСР може виникнути у будь-кого, незалежно від віку, статі чи професії. Однак найчастіше на нього страждають:

• ветерани війни;
• цивільні, що перебувають в зоні бойових дій;
• жертви сексуального чи/та фізичного насильства;
• полонені та жертви катування;
• жертви торгівлі людьми, сексуального рабства;
• жертви чи свідки постійного домашнього насильства;
• жертви булінгу, в тому числі у школі;
• діти, що зазнають неглекту (ними не займаються, навіть не годують, занапащені батьками діти), фізичного та сексуального насильства;
• свідки терактів;
• люди, що перебували в зоні стихійного лиха;
• жінки, що пережили травматичні пологи і зазнали жорстокого ставлення медичного персоналу.

Як лікують ПТСР

ПТСР – це складний стан, але він успішно лікується. Самотужне «минеться» тут зазвичай не працює, а спроби заглушити біль алкоголем чи медикаментами без призначення лікаря лише погіршують ситуацію.

Основними методами доказової терапії є:

• Психотерапія: Найефективнішими вважаються когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), спрямована на травму, та метод EMDR (десенсибілізація та переробка рухом очей). Вони допомагають мозку «перетравити» травматичний спогад та перевести його з категорії «живого жаху» в категорію «минулого досвіду».
• Медикаментозне лікування: За потреби лікар-психіатр може призначити антидепресанти або інші препарати. Вони не лікують ПТСР самі по собі, але допомагають знизити рівень тривоги, налагодити сон і дати людині ресурс для проходження психотерапії.

Як допомогти близькій людині з ПТСР

Якщо у вашого партнера, родича чи друга є ознаки розладу, ваша підтримка має величезне значення:

• Будьте поруч, але не тисніть. Не змушуйте людину розповідати про пережите, якщо вона не готова.
• Створіть безпечний простір. Уникайте різких звуків, скандалів, неділікатних запитань.
• Не знецінюйте. Фрази на кшталт «забудь про це», «час лікує» або «зберися» лише ранять і відштовхують. Краще сказати: «Я бачу, як тобі важко. Я поруч і готовий/готова допомогти».
• М’яко підштовхуйте до фахівця. Запропонуйте разом знайти контакти психотерапевта або супроводити на першу зустріч.

Куди звертатися в Україні?

Сьогодні в Україні діє багато ініціатив, які надають безкоштовну та кваліфіковану психологічну допомогу:

• Лінія кризової допомоги та підтримки Lifeline Ukraine (за номером 7333 – цілодобово).
• Національна психологічна асоціація (лінія 0 800 100 102).
• Державна програма «Ти як?» (ініційована Оленою Зеленською), де зібрано безліч технік самодопомоги та контактів.

Якщо ви маєте симптоми ПТСР або підозрюєте розлад у себе чи близьких – першим кроком до відновлення має стати звернення до медиків першої ланки (вашого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра).

ПТСР – це не вирок і не кінець повноцінного життя. Це важкий етап, який вимагає часу, дбайливого ставлення до себе та професійної підтримки. Просити про допомогу – це прояв сили, а не слабкості.